Пошук

Вхід

На північно-східному макросхилі Українського Розточчя в межах Жовківського та Яворівського районів Львівської області розташований Регіональний ландшафтний парк "Равське Розточчя". Протяжність території парку з північного заходу на південний схід становить 30 км.

Парк створено без вилучення земель у землекористувачів і спрямований на вирішення не тільки природоохоронних, соціальних і рекреаційних проблем, але й на розвиток економіки шляхом підтримки екологічно-орієнтованого сільського і лісового господарства та іншого підприємництва. Багата історико-культурна спадщина, велика кількість екскурсійно-пізнавальних об'єктів підсилює рекреаційно-ресурсну базу РЛП. Віддалені, малі за площею та кількістю населення села, оточені мальовничими природними ландшафтами, мають значний агротуристичний потенціал.

Екологічна різноманітність природних ландшафтів Равського Розточчя, наявність на значній площі лісових масивів сприяли формуванню відмінних за видовим складом фауністичних комплексів. Однак, в результаті густозаселеної території та трансформації природних ландшафтів, видовий склад фауни, і переважно фауни безхребетних, зазнав значних змін. Тому важливим завданням регіонального ландшафтного парку є застосування системи заходів охорони та сприяння розмноженню фауни.

Олень благородний

На території регіонального ландшафтного парку поширені представники більшості типів безхребетних. У водоймах живуть такі види риб: підуст, щука, окунь, карась, в’юн, верховодка та інші. У фауні земноводних налічується близько 11 видів, а плазунів - 6 видів. У водоймах можна побачити червоно-черевну кумку, савку маленьку, трав’яну та гостроморду, ставкову та озерну жаби. Прудка ящірка, фоновий вид плазунів зустрічається практично в усіх екосистемах. Є в районі звичайна гадюка та мідянка.

Птахи - найбільш чисельна група хребетних тварин. У заплавах річок, на озерах, старицях живуть: кулик-чайка, крячок річковий, норець великий, савка рябогруда, крижень, чирок-тріскунок, чапля сіра, бугай чапля. Серед лелекоподібних зустрічається чорний лелека. Це дуже рідкісний птах, гніздиться він у глухих місцях, подалі від людей.

При осінньо-весняних перельотах на плесах можна побачити багато видів водних птахів, зокрема диких гусей. У лісових угіддях зустрічається яструб-тетерв’ятник, чорний шуліка, на болотах - болотяний лунь.

Різноманітна фауна ссавців. До комахоїдних належать звичайний їжак, європейський кіт, мала кутора, звичайна та мала бурозубка. Із гризунів в усіх лісових ділянках зустрічається білка.

У фауні мишовидних гризунів зареєстровано 11 видів. Найбільш багаточисельними є тут жовтогорла миша та полівка. Польова миша частіше зустрічається у лісах, рідше трапляється лісова миша. Біля водойм іноді можна побачити ондатру, видру, дуже рідко бобра. По всій території живе заєць-русак. Є незначні розселення борсука та єнотовидної собаки.

За даними зоологічних досліджень встановлено, що на території Равського Розточчя поширено 20 видів хребетних тварин, які занесені до Червоної Книги України. Серед них ропуха очеретяна, мідянка, лелека чорний, казарка червоновола, огар, скопа, шуліка рудий, змієїд, підорлик малий, пугач, сипуха, широковух європейський, нічниця довговуха, підковоніс малий, сорокопуд червоногоголовий, горностай, норка звичайна, борсук.

До Європейського Червоного Списку занесені такі види тварин: олдан-білохвіст, вухань звичайний, вовчок ліщиновий, видра річкова, деркач.

Список рідкісних хребетних тварин регіонального ландшафтного парку "Равське Розточчя" опповнюють також птахи: косар лунь польовий, орел-карлик, скигляк малий, сіруватень, сапсан, кречет, пісочник морський, довгоніг, коловодник ставковий, кульони великий і середній, крячок великий; ссавці: кутора мала, нічниця ставкова, тхір степовий.

У зв'язку з господарським освоєнням території району щорічно зменшується площа під природними угрупуваннями, що негативно впливає на видовий та якісний склад хребетних тварин.

У гідрологічному заказнику "Потелицький" площею 162 га знаходиться болото з добре вираженою типовою болотною рослинністю, що значною мірою впливає на формування мікроклімату і є стабілізатором водного режиму річки Рата. Це - місце оселення багатьох видів водно-болотних птахів. Заказник оголошений 1980 р., знаходиться у віданні сільської ради с. Потелич і входить до заповідної зони парку.