Навесні помітно зростає кількість пожеж в екосистемах. Незважаючи на численні перестороги, громадяни продовжують проводити самовільне випалювання сухої рослинності. Тим самим отруюючи повітря десятками найрізноманітніших хімічних сполук. Разом із димом у повітря потрапляють важкі метали, і сумнозвісні діоксини, і бензопірени, і окиси азоту, і найрізноманітніші канцерогенні сполуки. Потрапивши у легені, ці речовини викликають погіршення стану здоров’я людей, особливо органів дихальної та серцево-судинної системи.
Вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й насіння, корені та паростки дерев, так, що на місцях підпалу помітно зменшується різноманітність рослин. Спалювання трави аж ніяк не сприяє підвищенню родючості грунтів. Адже висока температура при горінні знищує всю мікрофлору, що утворюється у верхньому шарі грунту.
Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні грунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, хтось задихається від диму. Знищуються гнізда птахів, що гніздяться в траві. (крижень, чайка, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий і лісовий жайворонки, щевриків.)
Під час пожеж гине багато комах, їх личинки, лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення грунту. Дощові черв’яки в природі швидко переробляють суху траву, перетворюючи її в найцінніше добриво, вносячи його в глибину грунту до коріння рослин і одночасно роблять грунт пухким, живим. Суха минулорічна трава – не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою. В природі усе влаштовано розумно і раціонально!
Тому Регінальний ландшафтний парк «Равське Розточчя» наполегливо просить не випалювати суху траву та рослинні залишки. Адже сухостій можна компостувати і згодом використовувати як природне добриво для підживлення дерев та кущів. На великих ділянках рослинні залишки можна переорати.
До порушників природоохоронного законодавства застосовуються заходи адміністративного впливу згідно ст. 77-1 КУпАП - на громадян накладається штраф у сумі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб від 850 до 1190 грн. За особливо великі збитки передбачена і кримінальна відповідальність. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн., на посадових осіб від 1190 до 1700 грн.