За ініціативи Департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації 9 квітня 2015 у м.Львові студенти Бродівського педагогічного коледжу ім. М.Шашкевича провели флешмоб «Ні підпалам». Даний захід спрямований на запобігання випалюванню сухої рослинності та приурочено до відзначення на Львівщині Дня довкілля.
Учасники заходу розповіли про шкоду, яку завдає спалювання сухої трави та сміття довкіллю та людині, закликали всіх небайдужих до природи мешканців Львівщини: «Підпалами природу не губити!Нащадкам Землю зберегти!»
З метою підвищення екологічної свідомості громадян, для привернення уваги населення до проблем випалювання сухої рослинності студенти-екологи Львівського Національного університету ім. І.Франка розповсюдили понад 1000 інформаційних буклетів «Ні підпалам», розроблені Бюро УГКЦ з питань екології.
До організації заходу долучилися регіональні ландшафтні парки «Знесіння», «Надсянський», «Равське Розточчя» та «Верхньодністровські Бескиди».
Даний захід проведено за сприяння та підтримки ТВК «Львівхолод».
Щороку весною,як тільки встановлюється тепла погода починається масове випалювання населенням сухої рослинності,що призводить до забруднення навколишнього середовища.
На превеликий жаль, люди не задумуються над тим,що спалювання сухої рослинності та сміття завдає непоправної шкоди довкіллю,несе загрозу для здоров’я людини,та призводить до некерованих надзвичайних ситуацій.
Під час спалювання у повітря вивільняються небезпечні та канцерогенні речовини(сполуки свинцю,ртуті та інші важкі метали).У вогні згоряють сміття,пластикові пляшки,залишки добрив і отрутохімікатів,утворюючи токсичні хімічні сполуки.Які накопичуються та викликають у людини:
-подразнення та опіки дихальних шляхів,
-підвищення рівня цукру в крові,
-діють на вуглеводний обмін,
-спричиняють головний біль,
-викликають втомленість,
-виділяється бензопрен,що може викликати ракові захворювання,
-постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатний протистояти мікробам, особливо погано тим,хто страждає на бронхіти,бронхіальну астму,
-виникнення онкологічних захворювань,які викликають захворювання дихальних шляхів,знижують імунітет людини і посилюють негативний перебіг хронічних захворювань.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю,спалювання призводить до таких загроз:
-руйнації грунтового покриву,адже безпосередньо вигорають рослинні залишки,гинуть грунтоутворюючі мікроорганізми,що призводить до зниження родючості грунтів,порушується їх структура,зменшується протиерозійна стійкість.
-на природних ділянках вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин,пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
-існує загроза і для тваринного світу – гинуть комахи та дрібні тварини,які зимують у норах,верхніх шарах грунту та надгрунтовому покриві, руйнуються гнізда птахів.
Відповідно до чинного законодавства спалювати суху рослинність заборонено.Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за несанкціоноване випалювання сухої природної рослинності,у разі виявлення фактів порушень,винні особи будуть притягуватись до адміністративної відповідальності.
З метою збереження навколишнього середовища, здоров’я людей та екосистеми нашого краю РЛП”Равське Розточчя” закликає краян відмовитись від практики спалювання сухої рослинності.
Давайте разом подбаємо про наше майбутнє.
На превеликий жаль, сміття, яке завдає великої шкоди природі, стало типовим елементом лісового пейзажу.
Народ, який викидає сміття(пластикові упаковки,скляні пляшки, папір та інші побутові відходи) у лісах,парках та у різні водойми, таким чином проявляє своє хамське ставлення до природи, безкультур’я та неповагу до інших .
Але, все одно є більшість людей, які шанують і дбають про чистоту нашого краю. Так у багатьох містах та селах люди організовано зібралися для того,щоб очистити від сміття природне середовище.
Адміністрацією парку РЛП “Равське Розточчя” спільно з учнями Рава-Руського професійного ліцею було прибрано лісовий масив ,у якому зібрали цілий причіп сміття,але наша робота як крапля води у морі - потрібно ще багато зробити для того, щоби наше довкілля стало чистим і красивим.
3 БЕРЕЗНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДИКОЇ ПРИРОДИ
20 грудня 2013 року шістдесят восьмої сесією Генеральної Асамблеї ООН прийнято резолюцію, якою постановлено відзначати 3 березня День дикої природи. У резолюції з цього приводу зазначається цінність диких тварин і рослин, особливо тих, які потребують захисту.
193 члена Генеральної Асамблеї ООН в черговий раз підкреслили цінність для людства дикої природи та усіх її мешканців, прийнявши резолюцію, яка проголошує 3 березня Всесвітнім днем дикої природи.
За словами генерального секретаря СІТЕС Джона Скенлона, цей день являє собою унікальну можливість познайомитися з красою і розмаїттям форм дикої природи, а також підвищити свідомість та розуміння необхідності збереження видів дикої флори та фауни.
Водночас, цей День покликаний нагадати нам про необхідність активізації боротьби зі злочинами проти дикої природи, привернути увагу до проблеми браконьєрства, що має далекосяжні екологічні, економічні та соціальні наслідки.
Нагадаємо, що саме 3 березня 1973 року було прийнято Конвенцію, що регулює міжнародну торгівлю рідкісними видами флори і фауни, відому як СІТЕС. Під міжнародною охороною на сьогодні знаходиться близько 5600 видів тварин і 30 тисяч видів рослин. Учасниками Конвенції є 180 держав, серед яких і Україна.
У свою чергу ми хочемо закликати всіх любителів флори та фауни об’єднатися і влаштувати у цей День цікаву та захоплюючу подорож у світ дикої природи, адже Україні дійсно є чим пишатися і що показати!
Регіональний ландшафтний парк
«Равське Розточчя»
Регіональний ландшафтний парк «Равське Розточчя» створений з метою збереження в неушкодженому стані унікальних природних ландшафтів Розточчя, історико-культурних комплексів та об’єктів, збереження водно-болотного комплексу, котрий має значний вплив на водний режим річок-приток Західного Бугу та для створення умов організованого відпочинку.
Загальна площа території РЛП «Равське Розточчя» - 19103га.
РЛП «Равське Розточчя» об’єднує природні ландшафти, водно-болотні об’єкти і лісові та сільськогосподарські угіддя, землі населених пунктів, що належать до різних форм власності.
РЛП «Равське Розточчя» також є частиною Міжнародного біосферного резервату «Розточчя».
Заповідні території
До заповідної зони РЛП «Равське Розточчя» належить Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Потелицький» створений у 1980 роцізагальною площею 162га . Його територія являє собою водно-болотне угіддя, яке знаходиться в долині ріки Рата на кордоні з республікою Польща (на межі природних районів Мале Полісся та Розточчя).
Заказник оголошений з метою збереження водно-болотного комплексу, котрий має значний вплив на водний режим річки Рата - притоки річки Західний Буг. Основним завданням якого є збереження і охорона біорізноманіття водно-болотного угіддя, що забезпечує виживання і відтворення видів рослин, а також видів водно-болотної фауни, що заслуговують державної загальнодержавної охорони та підтримка загального екологічного балансу на межі Малого Полісся та Розточчя.
Поряд з гідрологічним заказником загальнодержавного значення «Потелицький» цікавими є також місцеві лісові масиви, до складу яких входять види на межі їх ареалу. Поширені тут букові ліси належать до типу карпатських і мають у своєму складі значну кількість гірських видів, в тому числі папоротей. Рідкісними фітоценозами є й соснові бучини. Угруповання буково-соснових лісів кислицевих та буково-соснових лісів чорницевих занесені до Зеленої Книги України, мають згасаючий характер зміни ареалу, задовільний потенціал відновлюваності, а тому потребують на території регіонального ландшафтного парку «Равське Розточчя» особливої охорони.
Характеристика природних ресурсів
Флора
Характерними рисами природи Равського Розточчя», які відрізняють його від інших природних районів, є наступні:
- переважання в складі лісових формацій дубово-соснових, буково-дубових і буково-дубово-соснових природних лісів і зокрема поширення бука близько східної межі;
- наявність мальовничих лісових ландшафтів, які мають важливе рекреаційне значення;
- наявність флористичних реліктів льодовикової доби;
- наявність значної кількості видів флори і фауни, які внесені у Червону книгу України;
- значне поширення на схилах горбів і в долинах супіщаних і піщаних порід антропогенового віку, які відклалися водами льодовика;
- значне поширення дерново-слабопідзолистих грунтів на пісках і супісках.
Одне з важливих завдань РЛП полягає у збереженні його біологічного і екосистемного та ландшафтного різноманіття. Особливості рельєфу, грунт, фізико-хімічні властивості грунтів, своєрідний мікроклімат зумовили формування різних типів лісової, лучної і болотної рослинності. На Розточчі перекриваються ареали ряду деревних і чагарникових порід таких як: бук лісовий, дуб скельний, ялиця біла, смерека, і тому цей регіон цікавий фітогеографічному відношенні.
Судинні рослини,що включені до Червоної книги України на території
РЛП”Равське Розточчя”
Плаунець заплавний – Lycopodiella inundata
Плаун річний – Lycopodium annotinum
Баранець звичайний – Huperzia selago
Шолудивник лісовий – Pedicularis sylvatica
Пізньоцвіт осінній – Colchicum autumnale
Шафран Гейфелів – Crocus heuffelianus
Лілія лісова – Lilium martagon
Підсніжник білосніжний – Galanthus nivalis
Білоцвіт весняний – Leucojum vernum
Булатка великоквіткова – Cephalanthera damasonium
Зозульки Фукса – Dactylorhiza fuchsii
Зозульки плямисті – Dactylorhiza maculata
Зозульки травневі – Dactylorhiza majalis
Коручка чемерникоподібна – Epipactis helleborine
Коручка болотна – Epipactis palustris
Зозулині сльози яйцеподібні – Listera ovata
Гніздівка звичайна – Neottia nidus-avis
Любка дволиста – Platanthera bifolia
Любка зеленоквіткова – Platanthera chlorantha
Фауна
Зоологічні дослідження свідчать, що на території парку поширені представники більшості типів безхребетних. У водоймах живуть такі види риб: підуст, щука, окунь, карась, в’юн, верховодка та інші. У фауні земноводних налічується близько 11видів, а плазунів – 6 видів. У водоймах можна побачити червоночеревну кумку, савку маленьку, трав’яну та гостроморду, ставкову та озерну жаби. Прудка ящірка, фоновий вид плазунів, зустрічається практично в усіх екосистемах. Є в районі звичайна гадюка та мідянка.
Птахи - найбільш чисельна група хребетних тварин. У заплавах річок, на озерах, старицях живуть: кулик-чайка, крячок річковий, норець великий, савка рябогруда, крижень, чирок-тріскунок, чапля сіра, бугай-чапля. Серед лелекоподібних зустрічається чорний лелека. Це дуже рідкісний птах, гніздиться він у глухих місцях, подалі від людей.
Різноманітна фауна ссавців. До комахоїдних належать звичайний їжак, європейський кріт, мала кутора, звичайна та мала буро зубка. Із гризунів в усіх лісових ділянках зустрічається білка. ЇЇ можна зустріти і в парках багатьох населених пунктів району. У фауні миловидних гризунів зареєстровано 11 видів. Найбільш багато чисельними є тут жовтогорла миша та полівка. Польова миша частіше зустрічається у лісах, рідше трапляється лісова миша. Біля водойм іноді можна побачити ондатру, видру, дуже рідко бобра. Водяна полівка живе вздовж каналів. По всій території парку живе заєць-русак. Є незначні розселення борсука та інтродукованої єнотовидної собаки.
Серед хижих тварин у лісах живе звичайна лисиця. Вовки рідко з’являються, лише в зимовий період. З родини куницевих тут живуть лісова куниця, ласка, лісовий тхір, дуже рідко видра. Із копитних зустрічаються дика свиня, європейська козуля, рідко- благородний олень і лось.
За даними зоологічних досліджень встановлено, що на території Равського Розточчя поширено 20 видів хребетних тварин, які занесені до Червоної книги України.
Рідкісні хребетні тварини
Регіонального ландшафтного парку «Равське Розточчя»
Косар - Platalea leucorodia
Лелека чорний - Ciconia nigra
Огар - Tadorna ferruginea
Крех середній - Mergus serrator
Скопа - Pandion haliaetus
Шуліка рудий - Milvus milvus
Лунь польовий - Circus cyaneus
Змієїд - Circaetus gallicus
Орел-карлик - Hieraaetus pennatus
Скигляк малий - Aquila pomarina
Сіруватень - Halliaeetus albicilla
Сапсан - Falco peregrinus
Кречет - Falco rusticollis
Пісочник морський - Charadrius alexandrinus
Довгоніг - Himantopus himantopus
Коловодник ставковий - Tringa stagnatilis
Кульон великий - Numenius arquata
Кульон середній - Numenius phaeopus
Крячок великий - Hydroprogne caspia
Пугач - Bubo bubo
Сипуха - Tyto alba
Сорокопуд червоноголовий - Lanius senator
Очеретянка прудка - Acrocephalus paludicola
Червонокнижні хребетні тварини
Регіонального ландшафтного парку «Равське Розточчя»
Кутора мала - Neomys anomalus
Підковоніс малий - Rhinolophus hipposideros
Нічниця довговуха - Myotis bechsteini
Нічниця ставкова - Myotis dasycneme
Широковух європейський - Barbastella barbastella
Горностай - Mustela erminea
Норка європейська - Mustela lutreola
Норка звичайна - Mustela lutreola
Тхір степовий - Mustela eversmanni
Борсук - Meles meles
Видра річкова - Lutra lutra
Ропуха очеретяна - Bufo calamita
Мідянка - Coronella austriaca
Лелека чорний - Ciconia nigra
Казарка червоновола - Rufibrenta ruficollis
Огар - Tadorna ferruginea
Скопа - Pandion haliaetus
Шуліка рудий - Milvus milvus
Змієїд - Cirkaetus gallicus
Підорлик малий - Aquala pomarina
Орлан-білохвіст - Haliaeetus albicilla
Пугач - Bubo bubo
Сипуха - Tyto alba
Сорокопуд червоноголовий - Lanius senator